|
Вийшов з друку 4-ий том «Матеріалів до історії українців Боснії»
 Недавно з друку вийшов четвертий том книжки "Матеріали до історії українців у Боснії IV", яку видала Грекокатолицька парафія свв. Петра і Павла та "Руске слово" в Новому Саді. Як і попередні три томи цієї книжки, матерiали різних авторів на згадану тему позберав і відредагував о. Роман Мизь, парох новосадський. Всі матеріали в чотирьох томах є дуже цікавими, деякі теми i сюжети вперше побачили світ, мають надто важливу роль як для звичайного читача так і для істориків, культпрацівників які цікавляться минулим з життя й творчості українців на цьому просторі Балканів.
Цей четвертий том, зокрима є цікавим для читачів "Рідного слова" бо в ньому поданий передрук статей записаних у "Рідному Слові" з періоду 1933-1941 роки, яких, за часів Королівства Югославії, коли ця україномовна газета виходила в Хорватії, Боснії та Сербії. Ми, українці в Сербії гезету й видавництво "Рідного слова" відновили аж у 2005 році. Найбільшу частину передрукованих статей в четвертому томи книжки редактор о.Роман Мизь вибрав з рубрики "З наших осель".
У записці на обкладинці з внутрішньої сторони, книжки "Матеріали до історії українців у Боснії IV", крім автинтичної копії Емблему назви газети, автор книжки подає довідку:
"Рідне Слово" була єдиною українською газетою в Королівстві Югославії. Почало виходити як міся-чник на Велекодні свята 1933 року, а перестало на Велекодні свята 1941 року, точніше 6 квітня, коли ранком того дня почалася війна. Отже - виходило сім років. З жовтня 1935 до першого листопада 1940 року виходила два рази в місяць, кожного 10 і 25 числа, а з тої пори до кінця - три рази місячно.
Ініціатором і відтак весь час його редактором був о.Михайло Фірак, тоді парох у Пішкуревцях, (Хорватія). Але, засновником "Рідного Слова" був Крижевський владика Діонізій Няраді., який дав початкові фінансові засоби і пізніше весь час його фінансово помагав. Емблему назви здійснив о.Максим Буїла, під цю пору парох в Липовлянах, (Хорватія).
Спочатку "Рідне слово" друкува-лося у Єпескопській друкарні в Дякові (1933-1934), відтак у Осєку (1934-1936), пізніше у Деревенті (1936-1937) а остатні роки у Руському Керестурі.
Хоча весь час редактором був о.Михайло Фірак, за державними приписами відповідальний редактор мусив бути з місцевості в яких часопис друкувався. Так в часі, коли "Рідне Слово" друкувалося у Дякові, (Хорватія) його відповідальним редактором фігурував римокатолицький священик у Дякові, др Франьо Дідовіч. В часі друковання в Осєку (Хорватія), то був сам о.Фірак, хоча й далі перебував у Пішкуревцях. Як це сталося - нам сьогодні не відомо. Коли "Рідне Слово" друкувалося в Деревенті, (Боснія), відповідальним редактором зазначе-ний о.Жигмонд Слиж, грекокато-лицький парох у Деревенті. А в часі друкування в Руському Керестурі (Сербія), відповідальним редактором був о.Михайло Фірак, який став парохом цієї найбільшої парафії у Крижевській єпархії.
"Рідне Слово, крім вступної статі і кількох передових, мало свої постійні рубрики. Найчастіше то були: "З рідного краю", "Що нового в Югосла-вії", пізніше ця рубрика називалася "Наша Держава", а натомість "З наших осель" - "З наших сїл" . Якраз вістки з рубрики "З наших осель" передруковані в цьому збірнику, як і деякі інші.
На початку "Рідне Слово" було меншого формату і мало 8-12 сторінок, а з 1936 року формат був більший і були чотири сторінки".
Цю збірку "Матеріали до історії українців у Боснії IV", можна одержати в редакції "Рідного слова" у Кулі та на парафії свв.Петра і Павла у Новому Саді, - від автора о.Романа Мизя.
Євген Кулеба
«Рідне слово», ч. 38, 30 серпня 2008 р.
|
