|
Пам’яті Василя Стрехалюка, видатного українського діяча у Боснії
 У 2005 році сповнилося сім років від смерти Василя Стрехалюка, найвидатнішого боснійського українського культурного діяча у другій половині ХХ століття.
Василь Стрехалюк народився 1 січня 1938 року в селі Маричці біля Приєдора в Боснії в українській сім’ї, яка наприкінці ХІХ століття переселилася з України (з Галичини).
Початкову школу закінчив в рідному селі, далі навчався в Б. Дубиці та в Банялуці. Ставши вчителем, почав працювати по селах Боснії. Заочно закінчив педагогічну академію в Банялуці, потім філологічний факультет в Беоґраді.
Ще коли працював професором хорватської мови, почав працювати для української справи, а коли став секретарем Реґіональної ради народностей в Банялуці, присвятився весь роботі на ниві освіти і культури української національної меншости в Боснії та й ширше — в Хорватії та Войводині. Запровадив по всіх школах у Боснії, до яких ходила певна кількість українських дітей, навчання української мови, зробив навчальні програми для загальноосвітніх шкіл не тільки Боснії, а й Хорватії, організував видавання українських підручників і сам написав п’ять («Рідна мова», підручник для ІІІ і ІV кляс загальноосвітньої школи, «Зоря» (V і VІ), «Вінок» (VІІ і VІІІ), «Позаклясне читання-хрестоматія» (V і VІ), «Наша мова» (ІІІ і ІV), організував семінари для вчителів і викладав на них, контролював заняття і допомагав учителям; працював на літніх українсько-русинських школах викладачем, часто й організатором. Також був активним у праці для розвитку української культури.
Бувши секретарем Ради народностей, об’єднав діяльність всіх культурно-мистецьких товариств; започаткував огляд культурної діяльности всіх боснійських нацменшостей, також започаткував т. зв. вечорниці КМТ ім. Т. Шевченка з Банялуки. Був головою цього товариства, а потім секретарем.
Одночасно писав на педагогічні, мовні й сучасні теми, написав і два оповідання та кілька гуморесок. Друкував також мовою середовища — хорватською.
Одружившись вдруге, перебрався жити в Джурджевцу, згодом став громадянином республіки Хорватія.
Доки працював педагогічним радником в педагогічному інституті, закінчив студії на філософічному факультеті в Заґребі, став кандидатом гуманістичних наук в галузі філології, захистивши дисертацію «Українсько-русинсько-хорватська фразеологія». Докторська дисертація має назву «Українсько-хорватська фразеологія», а містить в собі як головну частину українсько-хорватський, тобто хорватсько-український порівняльний фразеологічний словник на семантичній підставі.
Війна на території колишньої Юґославії залишила його без роботи, але через рік одержав роботу в Заґребі, працював також педагогічним радником. В 1994 році викладав хорватську мову на філософічному факультеті університету ім. Тараса Шевченка в Києві. Написав підручник для студентів кроатистики в Україні.
Василь Стрехалюк помер несподівано 3 липня 1998 року.
Богдан Ліський
„Гомін України“, Tоронто, 7 січня 2006 року.
|
