 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
 |
|
|
|
Перший міжнародний фестиваль фольклору Насеобіна Лішня – 2 серпня 2009
Минулого року споруджений пам’ятник з нагоди 100-річчя від засновання першої української читальні «Просвіти» на площі біля грекокатолицької церкви у с. Насеобіна Лішня. А цього року, 2 серпня, біля того пам’ятника побувало багато людей і дітей. Причина того приходу був Перший міжнародний фестиваль фольклору, якого організувало домашнє КПС «Червона калина». Автобус з членами Товариства плекання української культури «Коломийка» рушив з Сремської Митровиці дуже рано так що прибув до Лішні ще перед початком Служби Божої у церкві Апостолів Петра і Павла. Доки чекали, щоб почалося Богослужіння, всі любувалися красою пам’ятника першій українській читальні і відпочивали у тіні найближчих дерев. Домашні люди за той час приготовляли імпровізовану сцену і велике шатро на полі нижче церкви. Коло найближчих хат жінки і чоловіки поралися коло приготування обіду для багато гостей.
Церква була повна людей підчас Богослужіння, яке служили домашній парох о. Іван Ліский і банялуцький парох о. Мирослав Кернишин. Отець Іван дуже вміло служить Службу, гарно співає а сказав і дуже гарну проповідь про св. Іллю, якого святкується на той день. За той час прибули і інші товариства із всіх сторін Боснії і Герцеговини, Хорватії і Сербії. Ще залишилося часу перебратися а більшість перебиралися коло своїх автобусів. Все чим більше вбиралося у дух українства: багато людей, діти, хлопці і дівчата у українських костюмах, старші також, українська мова, розмови, сміх, частування, вітання знайомих і рідних. Домашні передводили своєю добрезичливістю. Сонце немилосердно пекло і хмари поділися десь інде а св. Ілля і не думав того дня стріляти блискавками і громами.
Програми почалася привітом гостей і спонсорів, яких голова КПС «Червана калина» Петро Прецеп начислив гарний список. Між гостями ми бачили мера м. Прнявар, заступника міністра культури БіГ Мирослава Бобрика, голову національних меншин БіГ Степана Гаврилюка, голову Спілки українських товариств Хорватії Івана Семенюка, письменника Павла Головчука, голову УНР Сербії Мирослава Калинюка і багато інших. До пристутніх іще звирнулися Мирослав Бобрик, Василь Тимків і мер м. Прнявар а тоді почали чергуватия українські пісні і танці. Коломийчани виступили з групою джерельних пісень з піснею «Там під лісом чорная землиця» і старшим танцювальним складом і танцем «Гопак». Ціла програма була прикрасною а між українським піснями і танцями лиш відріжнялися члени мусульманського товариства «Бехар» з Тешня. Вони також дуже вміло виконали свої танці і за це отримали щедрі оплески присутної громади.
Обід під великою шатрою почався з молитвою, яку провадив о. Іван Ліський. Тут також домашні показали свою щедрість і добрезечливість. Вони заслужили наші подяки і похвали за добру організованість бо не легко було нагодувати і напоїти так багато гостей. Під час обіду гостей розважав хор з Баня Луки. Так трапилося, що у той час туди проїжджав ромський ансамбль і бачавши цей зїзд і вони забажали заграти кілька мелодій на свїх трубах. Організатори це їм позволили. Цей феставль може стати в ряд успішних і чергових українських фестивалів. Найголовніше, що бачилося, що домашні організатори у цю маніфестацію вложили велике бажання і вперту працю, щоб все вдалося. Констатуємо, що їм вдалося і за це від нас їм похвала і подяка. Нас випровадили з Лішні так само сердично, як і прийняли, дякували нам і бажали нас бачити і наступного року на своєму фестивалі.
Сремська Митровица, 3 серпня 2009 р. Петро Ляхович
|
Для мене того дня трапилася велика подія, я стояв у подвір’ї хати, де колись жили мої дід і баба. Від старих будинків лиш стара деревяна стодола, але почуття надзвичайно вразлеве стояти на тій землі, якою вони роками ходили і бачити той горбок і той сад, в якому ще є дерева, яких засадив мій дід.