о. ЙОСАФАТ ВОРОТНЯК, ЧСВВ

1948 - 2008

В середу 22 жовтня 2008 р. у Кулі, Сербія, відійшов у вічність ієромонах о. Йосафат Воротняк

Павло (священече Йосафат) Воротняк народився в працьовитій багатодітній родині в с. Брезік у Боснії 7 липня 1948 року.

В 1965 році юнак Павло вступив до новіціяту отців Василіян у містечку Кула ( Сербія). В 1966 році склав перші монаші обіти, а в 1974 році – вічні. Вивчав філософію і богослов’я спочатку в папському університеті св. Ансельма в Римі, продовжив богословські студії в Папському Східному Інституті в 1975-1977 роках і отримав ліцензіат. Висвячений на священика 29 червня 1975 року з рук папи Павла VI. Потім працював як греко-католицький священик у колишній Югославії, розбудовував українську греко-католицьку парафію у містечку Кула.

В 1992 році настоятелі Васеліянського Чину скеровують о. Йосафата в Україну. В його арсеналі вже був немалий досвід душпастирської діяльності і вміння працювати з вірними. Спочатку як соцій та магістр Крехівського новіціяту, а потім як настоятель василіянського монастиря св. Юрія у Червонограді (1994-1997) молодий роками і духом священик поринув у вир різноманітної праці. У Кристинополі (стара назва Червонограда) він тісно співпрацював із педагогами в ділянці християнського виховання учнівської та студентської молоді, короткий час був директором ліцею при монастирі і заохочував його вихованців обирати дорогу служіння Богові, також був організатором духовних вечорів, на яких присутні мали можливість ставити запитання на духовні теми.

В 1997 році його призначають парохом церкви св. Андрія у Львові. Короткий час він очолював катехитичну комісію Львівської архиєпархії УГКЦ, готував до друку різні видання катехитичного змісту.

Отець Йосафат був також ініціатором створення сестринства ім.св.Терені (1998), біблійного товариства молоді “Благовість” (2000), товариства юристів-католиків ім.св.Томи Мора (2001).

Окремої уваги заслуговує редакторсько-видавнича діяльність о. Йосафата, яка частково була висвітлена в рамках святкувань 110-ліття часопису “Місіонар”. Ще як ігумен в Кристинополі він дописував до журналів “Місіонар”, “Світло” (Торонто), порушував важливі моральні теми, які, на його думку, повинні були заохочувати читачів до практикування християнських засад. Коли у вересні 1997 року був призначений редактором часопису “Місіонар”, то ще більше активізував всі свої можливості для написання конкретних матеріалів.

В травні 2004 року о.Йосафата перевели до Боронявського монастиря на Закарпатті де присвятив себе будівництву монастирського комплексу і довів його майже до кінця.

Через надто велеку фізичну пичерпаність о. Йосафат захворів на вашку недугу. Після операції в Києві, о.Йосафат прибув до Кули, де він колись розпочав свою священечу місію, де збудував церкву св.Йосафата та монастир оо.Василіян, і тут лікувався, але й далі не здавався, молився, давав поради, працював.

В жовтні 2008 р. стан здоров'я о. Йосафата нагло погіршався.

В середу 22 жовтня перед обідом перестало битися велике серце о. Йосафата.

...Згасла одна свічка...яка служить іншим, а сама згоряє...

Вічная Йому пам'ять!

За пропозиціями настоятелів Василіянського Чину, тлінні останки о. Йосафата будуть похоронені в Україні.

"Рідне слово"

Сербія

[Home] [Statut] [Events] [Related links] [Bibliography] [Humor] [Photo Galery] [From Our History] [Our Literature] [We will never forget them] [o. Dmytro Stefaniuk] [o. Stefan Pitka] [Ivan Heric] [Vasylj Strehaljuk] [Antin Ivahnjuk] [o. Petro Ovad] [Ivan Svatok] [o. Josafat Vorotnjak] [Billboard] [Contact us] [Buy our books] [New books]