|
Євген Кулеба
 |
Народився 7 квітня 1947 року в Приняворі, Боснія і Герцеговина, де закінчив початкову школу та гімназію в 1965 році. По закінчення гімназії в Приняворі, Євген Кулеба поступає на Педагогічну академію в Банялуці на відділ фізики і матиматики. У Банялуці бере участь в культурному житті українців, бере участь у підготовці україномовних передач по Радіо Банялука, які, з початку упорядковував о. Роман Мизь а пізніше Павло Головчук. Серед групи української молоді тут зявляються перші Євгенові літературні твори, які друкуються в русинських виданях "Руского слова" у Новому Саді. Короткий час Євген працює секретарем Української повітової ради. У 1968 році Євген працює викладачем фізики і математики у початковій школі у Крупі на Вербасі, неподалік від Банялуки а в 1970 році виїжджає до Воєводини, до Кули, де працює вчителем української мови. У 1971 – 1977 роки працює викладачем фізики і математики у Руському Керестурі. Від січня 1977 до липня 2003 роки працює журналістом у Радіо-телебаченні Новий Сад. Після засновання Національної ради української насіональної меншини в Сербії і Чорногорії, Євгена Кулебу обрано за секретаря Національної ради з вересня 2003 року де працює на волонтерських засадах, а з червня 2004 року стає професійним секретарем цієї центральної організації національного самоврядування у Сербії і Чорногорії.
У культурному житті української громади Євген Кулеба зявляється ще учнем у партах початкової школи та гімназії у Приняворі, в Товаристві імені Тараса Шевченка у Приняворі в колах, для українців відомих культпрацівників того часу: о. Григорія Біляка, о. Олександра Біляка, Левка Приймака, Стефана Козбура, Івана Сватка, Максима Боція,(відомого дяка в парвфії Св. Преображення в Приняворі), Василя Кулеби (дідо Євгена) та активистів молодшого покоління; Євгена та Василя Чобіт, Євгена та Марії Павлишин, Еміла Рахман, Петра і Павла Бек, Василя Кулеби (брат Євгена), Наталки Біляк, та інших. В тих колах стає наймолодшим учасником, депутатом з Принявора, на засновчих Зборах Української Національної Ради у Банялуці в 1965 році.
у Кулі засновує ряд українських гуртків: драмгурток, декляматорський гурток, музичний та танцювальні гуртки, які в перше на цьому терені з’явилися на сцені а з чиєх партах пізніше виросло та офіційно зареєстроване Культурно-мистецьке товариство імені Івана Сенюка в 1981 році. Євген Кулеба був в кількох чотирирічних мандатах головою цього товариства та під його керівництвом це Товариство осягало найвищі мистецькі рівні виконання українських програм на сцені. Під його керівництвом Товариство імені Івана Сенюка чотири рази гастролювало по різних місцевостях в Україні та в двічі у Румунії. У 1991 році на Міжнародному Фестивалі української пісні і танцю “Берегиння 91” що відбувся на Волині у Луцьку, товариство імені Івана Сенюка виступало перед першим Президентом Незалежної України Леонідом Кравчуком.
У Кулі з’являється в історії українців на югославських просторах перший дитячий журнал “Соловейко” в 1971. році, якого упорядковує Євген Кулеба а видає Основна школа імені Іси Баїча у Кулі де Євген учителював. Ще з того часу в Кулі запроваджене святкування “Дні Тараса Шевченка, свято яке на сьогоднішні дні знаходиться в календарі культурних подій общини Кула та Автономного Краю Воєводина.
У 1989 році разом Іваном Терлюком та іншими активастами з Воєводини, Євген Кулеба засновує Товариство української мови, літератури і культури Воєводини, пізніше Товариство “Просвіта”, яке зіграло велечезну ролю на збереженні та розвитку національної самобутності у Автономнім Краю Воєводини, Сербія. З 1992 по 2000. роки Євген Кулеба очолює цим Товариством і в ці роки в супереч дуже невигідних умовах у Сарбії, в оточиннях війни на просторах Хорватії та Боснії і Герцеговини осягнено чимало значних результатів для розвитку української громади на цих просторах.
У 1990 році введено порядну тижневу україномовну передачу по Радіо Вербас У 1992. році введено тежневу, пізніше в двічі на тиждень україномовну передачу по Радіо Новий Сад. З 1994 року відновлено вивчання української мови з елементами національної культури у початкових школах у Кулі, яке було припинене ще 1975 року зі схвалинням Конституції Автономного Краю Воєводина, з якою українці були маргіналізовані. З 1991. року, майже кожнього року, організуються Літні школи україністики “Просвіта”, у Воєводині та в Україні. По 2004 рік організовано 9 таких шкіл дяа українських дітей та молоді з Воєводини. З 1997. року введено предмет українська мова з елементами національної культури у початкових школах у Вербасі та Змаєві, з 2002 року у Новому Саді та Будісаві, з 2003. року у Сремській Мітровиці а зараз в 2004 році ведеться акція для введення цього предмету до початкових шкіл у Інджії. У 2001 році засновано Українське культурно-мистецьке товариство “Кобзар” у Новому Саді. У 2003 році відновлена діяльність та реєстроване Товариство для плекання української культури “Коломийка” у Сремській Мітровиці. У 2004. році ведеться завершальней процес та треба незабаром очікувати формування українського культурно-мистецького товариства в Інджії.
У 1996 року Товариство “Просвіта” започаткувало видання україномовного часопису - квартальника -“Українське слово”. Першим і редактором перших 7 чисел “Українського слова” по 2000 рік був Євген Кулеба.
З січня 2001 року введена в двічі в місяць україномовна передача по Телебаченні Новий Сад. Пешим редактором цієї передачі “Час” був Євген Кулеба. З березня 2004 року введено тижневу україномовну передачу “Час” по Радіо Кула яку упорядковує Євген Кулеба на хонорарних засадах. У 2004 році, в організації Національної ради української національної меншини, у Кулі проведено Перший Фестиваль української культури “Калина” 2004. Головою Ради Першого Фестивалю “Калина” 2004 року був Євген Кулеба.
Ще студентом у Банялуці, починає писати поезію з переважною національною тематикую, надихаючись патриотичною поезією з України та запалом молодіжного “Руху” у Боснії, але в його творах з’явлюються ліричні теми та носталгії за втраченими краєвидами українськиї сіл у Боснії, старечими обличами українок з Тернопільщини та Львівщини та Боснійській землі. Його твори українською мовою друковані в календарах, часописах та Літературнім слові, які друкувалися русинською мовою в Новому Саді, в “Новій Думці” з Вуковару, Хорватія, в “Українському слові” у Воєводині, в “Жовтні” та “Молодій Галичині” у Львові, в Літературнім Слові” та “Слово” у Києві, в україномовних підручниках які друкувані в Сараєві, Боснія і Герцеговина, та деяких україномовних газатах в Західній Європі. Останним часом надруковано його кілька коротших гумористичних творив у “Українському слові”. Євген Кулеба є автором двомовної книжки “30 років організованого життя українців у Кулі та 20 років Товариства ім. Івана Сенюка” яку надруковано з нагоди згаданих ювілеїв 2001. року.
Публіцистичні твори Євгена Кулеби часто друкують себські часописи й газети, зокрима на тематику дослідження української діаспори на простора бувшої Югославії. З того циклю окреми треба визначити Євгенів сценарій за яким білгородська фільмова продукція в 2001 році записала документальний фільм “Українці у Воєводині” сербською мовою, а який показаний на телебаченні Новий Сад. Євген Кулеба займається перекладацкою працею з української на сербську мови, зокрима з історійної літератури.
Поезії
|
