|
ЗВІТ TOВAРИСTВA „ПРOСВITA
( VIII Світовий Конгрес Українців,
Київ 18-21 серпня 2003 )
Українська громада Сербії за останнім переписом населення з 2002 року oфіційно числить 5354 осіб і, у головному, є населена у північному регіоні Сербії, Автономному Краю Воєводина. Українці Сербії і Чорногорія є нащадками міграції українців кінця 19 століття з просторів Галичини до Боснії, яка у той час також була у рамках Австро-Угорської імперії. Вже після Другої світової війни, від 50 рр, частина українців з Боснії прямує на простори Воєводини і поселяється по усій території, а найбільше у міста та околиці міст Кула, Вербас, Сремська Митровица, Інджія і Новий Сад. За даними статистики і перепису українці є присутніми на усій території Сербії а у згаданих містах творять 1-2 відсотка від сукупного населення у цих містах.
Українці одразу по переселенні до Боснії оформляють форми культурного й соціального збереження, оформляють кооперативи, ощадні каси а також і гуртки, де зберігаються традиції старого краю. До Другої світової війни підтримувалися тісніші контакти із корінним краєм, навіть і митрополит Андрей Шептицький тричі відвідував українських поселенції тоді у рамках Львівської Митрополії.
Після економічного, а й частково і під тиском, переселення з Боснії до Сербії відновлено потяг до національного самозбереження і вже по встановленні на новому місцезнаходженні оживає культурницьке життя, виникають самодіяльні колективи у містах Вербас та Кула, оформляються українські парафії. Віра була і є одним із важливих стержнів національного збереження українців.
Товариство “Просвіта” оформлено 1989 року з метою пожвавити сукупне національне життя, стратегічно виступати перед державними органами і презентувати намагання українців. Потреби були великими і значними. У головному у попередньому періоді українці спиралися на власні сили, бо до Товариства “Просвіта” не було представницького або авторитативного органу, який би порушив важливі питання освіти, культурної діяльності, інформування на усіх рівнях. Українська громада не мала можливостей користатися певними бюджетними коштами, яких надавано іншим національним меншинам а також не було (а це й ще по-сьогодні так), як у інших, інституціонально вирішене інформування, видавництво, профінансування культурницьких товариств.
З минулого року прийнятим Союзним Законом про захист прав та свобод національних меншин передбачено оформленнянаціональних рад національних меншин як представницьких та дорадчих й виконавчих органів національних меншин. Українці оформили Українську національну раду. Цей, на демократичних засадах обраний орган займається питанням освіти, інформування, культурної діяльності національної меншини. На даний час у Сербії і Чорногорії оформлено вісім Національних рад.
Українській громаді Сербії, яка у своїх рядах виховує вже п`яте покоління українців народжених поза межами прабатьківщини вдається підтримувати національний дух за посередництвом практичної роботи у культурних та освітніх товариствах, значну допомогу надають оформлені і діючі Сербсько-Українські товариства,а останнім часом і державні органі, у певній мірі, підтримують форми самодіяльності українців.
Певну допомогу у культурницькій і освітній роботах надають і українці, які переселелися на простори Сербії у останіх пару десятків років. Це є економічна міграція, яка є у певній мірі високоосвіченою. Вони у більшості зберегли громадянство України а своє подальше життя пов`язали із сербською землею й інтегруються до української громади. Українців (у головному українок) нової хвилі переселення числеться можливо і до декілька тисяч.
У галузі освіти оформлено класи предмета Українська мова з елементами національної культури у початкових школах у містах Вербас, Кула, Новий Сад та Будісава. Діти віком 7-14 років за власним та бажанням батьків двічі тижнево вивчають мову, знайомляться з культурою, історією, піснями та танцями. намагається відкрити факультативи і у інших містах а сукупно зараз коло 100 дітей відвідує уроки.
Товариство “Просвіта” запровадило 1998 року Літні школи українсітики “Просвіта”. Літні школи організовано і раніше а з 1998 року регулярно кожного року. Ці двотижневі школи є для певного числа дітей і єдиним видом освіти рідною мовою. За допомогою Літніх шкіл затверджуються і, так потрібні для подальшого національного існування, контакти між наймолодшим поколінням, яке вже у певній мірі втрачає національні ознаки, у першій мірі мову.
У галузі інформування транслюються україномовні передачі по Крайовому Радіо Новий Сад з 1992 року двічі тижнево (сукупно півтора години) та по Телебаченні Новий Сад з 2001 року дві передачі місячно (сукупно одна година). Також з 1990 року транслюються україномовні передачі по місцевому Радіо Вербас (година тижнево). Важливою справою, якою зараз клопочеться Українська національна рада є поширення термінів а також статусне вирішення положення україномовних засобів масової інформації оформленням Редакції програм українською мовою, як то вирішено здавна у ЗМІ інших меншин.
У галузі видавництва Товариство “Просвіта” випускає часопис “Українське слово”, Товариство плекання української культури “Коломийка” випускає Вісник, виходять частково тематичні видання українською мовою.
У галузі культури існують культурно-мистецькі та освітні товариства у майже кожному місті де живуть українці. У місті Кула з 1971 року існує Культурно-мистецьке товариство імені Івана Сенюка, у місті Сремська Митровица Товариство “Коломийка” (1979), у місті Вербас Культурно-просвітне товариство “Карпати” (1990), а у місті Новий Сад Українське Культурно-мистецьке товариство “Кобзар” (2001).
Василь Дацишин
Голова Товариства “Просвіта”
|
