 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
 |
|
|
КУЛЬТУРНО-ПРОСВІТНЕ ТОВАРИСТВО “КАРПАТИ”Вербас, АК Войводина, Сербія і Чорногорія
На прикінці вісімдесятих років минулого століття зміцніли сили і дозріла ідея шоб у Вербасі заснувати Товариство котре б`стало не тільки носієм культурного життя але надто білше – оберегом національної свідомости. Маючи на увазі що Українців тут небагато, (менше тисячі), а також що самим було би дуже важко виконати це серйозне завдання, Товариство засноване, на рівноправних засадах, спільно із Руснаками, 06.10.1990.р. На конкурсі для Товариства обрано ім`я «Карпати». Перша Президія, обрана на засновничих зборах, була в складі: Звонко Сабо, голова Товариства, Ярослав Комбіль, співголова, Надія Шелемба, секретарка, та члени: Владимир Будинскі, Анна Кіндєр, Василь Дацишин, Михайло Кузьма, Владимир Буьлчик і Іван Папуга. За минулих 13 років через Товариство перейшло сотні членів, не тільки Українців чи Руснаків, але і других народностей, які полюбили нашу пісню, наші танці і нашу мову. В рамках Товариства, від сезони до сезони, працює 10 секцій: літературна, секція декляматорів, етнографічна, танцювальна, хор, драмгурток, шахматисти, секція живопису, секція орхестри та співаків і організаційна секція. Драматична є одна з найактивніших секцій. На її діяльність покладена окрема увага тому що це один вид важливіших способів збереження рідної мови в нашому осередку. Від засновування Товариства до сьогодні (грудня 2004.р.) реалізовано 21 прем`єру. Режісери більшости п`єс були Нада та Янко Лендєри, потім Славіца Гайдук, Ярослав Комбіль, Василь Дацишин і Тіна Ухларік, одинокий, за фахом, професійний режисер, котра освіту здобула в Україні. З п`єсами виступали в різних місцевостях де живуть Руснаки і Українці а також брали участь в конкурсах, в чому мали числених успіхів. Три п`єси руснацькою мовою зняті і презентовані глядачам по телебачені. Орхестра, без якої неможливо задумати роботу Товариства, формована між першими секціями. Тяжку і важливу роботу щоб за найкоротший можливий час з початківців зробити музикантів, взяв на себу Марян Брундза. Витривалою і наполегливою дес`ятирічною роботою він залешив глибокий слід в житті Товариства. Після нього керівником секції став Микола Чізмар, котрий орхестру поповнив новими членами і дав їй окреме забарвлення. Незабаром, коли орхестра до певної міри оволоділа репертуаром, до роботи включилися і співаки, щоб своїх земляків згадувати, а дугих познайомити із власним музичним скарбом.Найактивнішими були а і сьогодні є: Гелена Сабадош, Софія Мученскі, Славко Микитишин, Янко Сегеді, Велемір Чізмар, Оля Саламун, Даяна Музичка, Душіца Сремачкі, Марія Козаків, Надія Воротняк, Наталька Пирожек, ... З допомогою Надії Воротняк і під керівництвомМиколи Чізмара, орхестра із співаками приготувала Новорічні програми (2004. і 2005 р.) за українську редакцію телебачення Новий Сад. Крім концертів і фестивалів, в СіЧГ і закордоном, орхестра і співаки беруть участь і в роботі других секцій. Окрему ролю мають в приготовці балю, котрий традіційно отримується кожного року в лютому місяці. Tанцювальний гурток має набильше прихильників. Кожного року починається з наймолодшими і коли вони стануть добрими танцюристами входять в молодіжну групу. Нажаль, з неї невдовзі розходяться - хто в середню школу, хто на студії, хто до війска, а дехто в грошево забезпечені культурно-містецькі Товариства. І так – все спочатку, але це і є місія нашого Товариства. На репертуарі переважно українські танці. Перший керівник цьої секції була Оля Литвинчук. Найдовше з танцюристами працює Славко Микитишин. Крім них, ще згадуєм: Владимира Горняка, Катарину Іван, Мілана Степанова і Владимира Будимского. Крім числених концертів в країні та за межами (Україна, Словачина, Серпська республіка, Румунія), танцюристи брали участь на локальних і регіональних конкурсах, а також і на різних фестивалах. Хор котрий існує в рамках Товариства раніше був церковним хором церкви “Покрова пресв`ятої Богородиці“ у Старому Вербасі. Довгорічним дірігентом, до 2001.р.,був о.Володимир Тимко, котрий цей хор заснував далекого 1970-го року. Сьогодні хором диригує Надія Воротняк. На репертуарі хору, крім релігійних, находяться і композиції других жанрів. Крім концертів та фестивалів, хор на урочисті св`ятабере участь і в богослуженні в грекокатолицьких парохіях. Хор гостював в різних місцевостях в країні і за межами (Україна, Словачина, Республіка Серпська). Окремо приємним для членів хору є здогодування на участ в урочистости посв`ячування посольства України в Білгороді 1994.р.. Літературнасекція зорієнтована переважно на відзначування ювілеїв або на запрошування в гості визначних письменників. В цій секції найбільш активними були Анна та Ярослав Комбілі. Організовано ряд цікавих вечорів присв`ячених творчости велетнів української літератури: Івана Франка, Тараса Шевченка, Лесі Українки та Ліни Костенко. Окремо вдалими були зістрічі, в котрих присутні могли не тільки слухати, али і поспілкуватися із писменниками: Богданом Стельмахом, Юрійом Андруховичем та академиком НАНУ і президентом ВАН Юльяном Тамашем. Також були влаштовані і зістрічі з визначними руснацькими писменниками. Секція Декляматорів бере участь на літературних вечорах і урочистих маніфестаціях. З декляматорами робили: Ярослав Комбіль, Надія Шелемба, Василь Дацишин, Оля Станков, Галина Вуячичі Нада Лендєр. Етнографичнасекція працює періодично, залежно від матеріялів до котрих доходить. Між іншим, результат роботи цеї секції є і 70 хвелинний фільм з нагоди 250-річниці переселення Руснаків у Войводину. Довголітний керівник секйії є Звонко Сабо. Секцію живопису зорганізував і її керівником є визначний малярВладо Няраді. Досі влаштовано ряд виставок малюнків або скулптур наших художників. Секція шахматистів, котрою керує Томіслав Навратіл, заснована 2003.р., і вже зазначила надзвичайних успіхів, як по результатах поодиноких шахматістів, так і по удатних організаціях союзного і войводянського рівнів. Організаційнасекція влаштовує різні акції які допомогають в діяльності других секцій. Як найбільший успіх цьої секції можна врахувати організування маніфестації: “Дні дитячої творчости” 1992., 1993. і 1994.р., в котрій участь взяли дитячі ансамблі з цілої Автономної Країни Войводини. Одним із важливих завдань нашого Товариства від початку було навчання рідної мови. З оглядом що у Вербасі на початку девятидесятих років в школах не навчалися ні руснацька ні українська мови, на ініциятиву нашого Товариства 1992.р. в Руському Керестурі зорганізована літна школа для дітей та молоді. Друга літна школа, в організації КПД “Карпати”, відбулася у Вербасі наступного року. В наслідок тому вже 1993.р. в вербаських школах почалося навчання руснацької мови з елементами національної культури. Через недостачу вчителя навчання української мови з елементами національної культури почало аж 1997.р., з вчителькою Вірою Вовк, яка освіту здобула в Україні. 1999.р. вчителем був Володимир Рахман, а від 2000.р. дітьми займалася Оля Станков. Від 2003.р. цей предмет викладає вчителька Галина Вуячич в початковій школі "20.Жовтня". Маючи на увазі що наші аматори від початку клопочуться з преміщенням для репетицій і зазбирувань членів, 2003.р. керівництво верішило купити будинок для Товариства. Купівлю будинку допомогли: уряд України з 8400Є, руснацька національна Рада з 3700Є, українська національна Рада також з 3700Є, Скупщина общини Вербас з 7400Є і Міністерство здійснень прав національних меншин Сербії і Чорногорії з 1800Є. Крім того, за докінчування будинку (він був тільки під дахом) було потрібно ще чимало грошей. Їх призберано фінансовими пожертвами між собою, та від спонсорів і добродіїв, в сумі понад 7000Є. Окремо слід зазначити фінансову допомогу нашої діяспори з Німеччени, через грекокатолицьку парохію в Штутгарті, в сумі 2300Є, завдяки невсебичному ангажувані Стефанії Миронюк, Богдана Микитишині других, тут не згаданих, земляків.Тими грішми і власною роботою ми успіли докінчити будинок. Сьогодні це преміщення є місцем притулку, не тільки членам КПД “Карпати”, але і другим українським і руснацьким організаціям котрі мають свої філії у Вербасі: Товариство української мови, літератури і культури “Просвіта”, Союз Руснаків і Українців Сербії і Чорногорії, Товариство руснацької мови і літератури і другі організації котрі не блокують співпрацю Українців і Руснаків. Вербас має коло 25000 мешканців, але не має сцени для виступу драмгуртків чи танцюристів. Тому на скупщині Товариства 2004.р. верішено продовжити із працею і в подвірї збудувати заль із відповідальною сценою. Це вимагатиме чимало зусиль і фінансових засобів, але ми впевнені що і цей підйом, із допомогою доброзичливих людей і Божим проведінням, з успіхом доведемо до кінця.
Ярослав Комбіль
|